Новий зміст Держпраці

Постановою КМ України 10.10.2014 р. № 442 створено новий Центральний орган виконавчої влади – Державна службу України з питань праці (Держпраці), шляхом злиття Держінспекції з питань праці та Держгірпромнагляду, діяльність яких спрямовується і координується КМ України через Міністра соціальної політики.

Згідно Положенню про Держпрацю, затвердженому постановою КМ України № 96 від 11.02. 2015 р., на неї покладені завдання державного регулювання та контролю в сфері діяльності, пов’язаної, в тому числі, з об’єктами підвищеної небезпеки на державному рівні.
Дане положення спрямоване на гармонізацію забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони праці і промислової безпеки відповідно з Європейськими директивами.
Так, наприклад, раніше Держгірпромнаглядом регулювалась діяльність на об’єктах підвищеної небезпеки и потенційно небезпечними об’єктами, серед яких були такі об’єкти і види діяльності, які не потребують особливого регулювання. Тепер контроль визначено тільки за об’єктами підвищеної небезпеки.
Також новим положенням за Держпрацею у сфері підйомної техніки на неї, серед інших, покладені такі функції:
1. підготовка та подання в установленому порядку пропозицій щодо формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, здійснення державного нагляду;
2. координація відповідно до законодавства роботи центральних органів виконавчої влади у сферах промислової безпеки, охорони праці, здійснення державного гірничого нагляду;
3. здійснення державного нагляду (контролю) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об’єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.
4. здійснення державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності;
5. здійснення нагляду (контролю) на ринку за об’єктами технічних регламентів та участь у розроблені правил і процедур ринкового нагляду за об’єктами технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у відповідній сфері;
6. погодження проектів стандартів, технічних умов, інші документи на засоби праці та виробництва, технологічні процесі.
7. видання у передбачених законодавством випадках:
− дозволів на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, контролює дотримання умов дії таких дозволів;
− свідоцтв про державу реєстрацію об’єкта (об’єктів) підвищеної небезпеки.
8. ведення обліку підіймальних споруд (вантажопідіймальних кранів та машин, ліфтів, ескалаторів, канатних доріг, підйомників, фунікулерів тощо), атракціонів та інших об’єктів.
9. визначення уповноважених організацій у сфері проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
10. брати участь:
− у проведенні державної експертизи (перевірки) технологічної, конструкторської, технічної документації на впровадження нових технологій, виготовлення засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту щодо відповідності їх нормативним актам про охорону праці;
− у прийнятті закінчених будівництвом об’єктів промислового призначення та виробничого призначення, об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
11. формування державного замовлення на науково-дослідні роботи з питань охорони праці, промислової безпеки, безпечного ведення робіт, здійснення державного гірничого нагляду, поводження з об’єктами підвищеної небезпеки та ін.
Однак, на нашу думку, ще присутні такі недоліки, які стримують інноваційну та інвестиційну ініціативу підприємців, наприклад:
− оновлений перелік «об’єктів підвищеної небезпеки» не затверджений;
− регуляторна діяльність нової структури поки що фактично не змінилась, наприклад, у зв’язку з відсутністю змін в НПАОПах на підйомні споруди та ліфти до сих пір йде їх дублюючий контроль за одними і тими же етапами життєвого циклу органами Держпраці і призначеними органами оцінки відповідності;
− положенням про Держпрацю передбачено узгодження проектів стандартів і технічних умов, що суперечить Закону України «Про стандартизацію» і т. д.
Таким чином, потрібна серйозна робота по коригуванню нормативно-правових документів та підходів до діяльності Держпраці, щоб наповнити її новим змістом.
І цьому повинен сприяти відкритий обмін думками зацікавлених сторін в особі представників бізнесу, що виробляють і експлуатують підйомну техніку, експертними організаціями, органами контролю і нагляду, представниками профільних асоціацій і центральних органів виконавчої влади на конференціях, семінарах, круглих столах. 

Є.М. Голомовзий, перший заступник голови правління НТА «Підйомні споруди», м. Одеса