журнал "Підйомні споруди. Спеціальна техніка"№ 07/08 (265) за 2025 рік

 

Анонс журналу "Підйомні споруди. Спеціальна техніка"№ 07/08 (265) за 2025 рік

У цьому випуску ви знайдете:

• Еволюція підйомних платформ: від дизеля до електрики. Ми докладно розглянемо:
• Bronto S56XR-e: Електрична 56-метрова платформа, що зберігає функціональність дизельних аналогів з перевагами електроприводу, включаючи рекуперативне гальмування та систему Bronto+ G5 для точного управління та безпеки.
• Електроплатформа Aldercote без стабілізаторів: Інноваційне рішення, яке обходиться без традиційних аутригерів, забезпечуючи мобільність, компактність та максимальну корисну вантажопідйомність для електромобілів, а також автономну систему E-Drive.
• Колінчастий електричний підйомник JLG EC450AJ Compact: Модель з нульовими викидами, покращеним транспортуванням та інтуїтивним керуванням, що володіє позашляховими можливостями та оснащена системою безпеки SkyGuard SkyLine.
• Телескопічна підйомна платформа Tadano AS-63HD: Універсальна машина вантажопідйомністю до 1000 кг, що поєднує функції підйомника та ножничної платформи, не потребує аутригерів та забезпечує високу маневровість.
• Безпечний підйом: від ґрунту до вантажу. Розберемо, чому провал основи під аутригерами є однією з головних причин аварій мобільних кранів:
• Експрес-тести робочих майданчиків: Методи, такі як пластинчасте випробування ґрунту (ПВГ), динамічний конусний пенетрометр (ДКП) та легкий дефлектометр (ЛД), які допомагають виявити приховані слабкі зони ґрунту та запобігти аваріям.
• Аутригерні плити та кранові мати: Інженерні рішення, включаючи різні матеріали, вирівнювальні подушки t та модульні системи, що забезпечують надійну підтримку для кранів.
• Якість як місія: менеджер з якості у ролі координатора з маркування CE. Дізнайтеся про синергію систем управління якістю (ISO 9001) та маркування CE, процесний підхід, оцінку ризиків (EN ISO 12100) та роль CE-координатора у забезпеченні відповідності продукції вимогам ЄС.
• Оцінка технічного стану сталевих канатів машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки. Детальний аналіз вимог стандарту ДСТУ ISO 4309:2017 щодо догляду, технічного обслуговування, перевірки та відбракування сталевих канатів, включаючи типові види пошкоджень та методи внутрішнього обстеження.
• Проєктування баштових кранів. Комбінації навантажень та людський фактор. Стаття досліджує, як людський фактор впливає на безпеку кранів від етапу проєктування до експлуатації. Автор ділиться історіями про типові помилки виробників, проєктувальників, монтажників та користувачів.
• Кран КЗПТО у скляній промисловості: Оптимізація завантаження сировини за допомогою сучасного мостового грейферного крана виробництва Київського заводу ПТО, оснащеного електрообладнанням Schneider Electric.
• Майбутнє вертикальної мобільності: Огляд глобального ринку ліфтів та ескалаторів, ключових тенденцій, таких як розумні ліфти (IoT), енергоефективність та безконтактні технології, а також виклики та перспективи розвитку галузі до 2033 року.
• Професор Володимир Семенюк— ми з теплом і вдячністю згадуємо нашого колегу, чия праця та світло залишилися з нами назавжди.

Замовляйте  та читайте повний номер журналу «Підйомні споруди. Спеціальна техніка»: nandriyenko@ukr.net                                                                                                                      
Головний редактор, професор Андрієнко М.М.

 

 

 

СВІТЛО, ЩО ЗАЛИШИВ ПРОФЕСОР ВОЛОДИМИР СЕМЕНЮК

 СВІТЛО, ЩО ЗАЛИШИВ ПРОФЕСОР ВОЛОДИМИР СЕМЕНЮК

Є люди, чия присутність у нашій професійній спільноті не просто відчутна — вона стає частиною самої тканини життя галузі. Саме таким для мене, як і для багатьох інших, був Професор Володимир Федорович Семенюк. Понад сорок років ми йшли поруч — у дискусіях і суперечках, у проєктах, що здавалися надто сміливими, у тих невидимих щоденних кроках, з яких і складається великий шлях науки. Його життєвим кредо було постійне прагнення рухатися вперед і не зупинятися.

Він прожив довге й насичене життя, сповнене не лише наукових відкриттів, а й людяності. Ще юнаком, одразу після школи, Володимир Федорович став до токарного верстата на Одеському судноремонтному заводі № 1, де колись працював його батько. Саме там народилася мрія, що привела його до Одеського політехнічного інституту, з яким він уже ніколи не розлучався з 1966 року. Свій шлях він пройшов від аспіранта й асистента – до професора, доктора технічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, президента Підйомно-транспортної академії наук України та директора створеного ним Українсько-німецького навчально-наукового інституту.

Професор Семенюк показував приклад не гучними словами, а щоденною працею поруч із нами. Він умів не лише вести за собою, а й уважно слухати. Під його керівництвом захищено чимало дисертацій, а власний доробок нараховує майже три сотні наукових праць, серед яких три монографії, понад дев’яносто авторських свідоцтв і кілька патентів. Та за кожною з цих цифр стояли не сухі підрахунки, а роки невтомної праці, пошуку й віри в прогрес. Семенюк був не просто інженером і науковцем – він мав рідкісний дар бачити трохи далі за креслення й формули. Його ідеї стали основою цілого напряму досліджень: як зробити підйомно-транспортні машини надійнішими та енергоефективнішими. Його лабораторія створювала системи, які впроваджувалися на заводах і в портах, а ім’я звучало не лише в Україні, а й далеко за її межами – у Німеччині та Австрії, де він вибудовував партнерські зв’язки, відкриваючи двері нашим студентам у світ великої техніки.

Попри всі звання й нагороди, він залишався простою й щирою людиною. Володимир Федорович не шукав вигоди чи швидкої кар’єри. Він свідомо залишався в університеті, бо вірив: знання та відкриття мають найбільшу цінність лише тоді, коли ділишся ними зі студентами, захоплюючи їх глибиною професії й залучаючи до творення нового. Сьогодні, коли його немає поруч, ми особливо гостро розуміємо: таких людей неможливо замінити, їхню справу можна лише продовжувати. Ми відчуваємо глибоку вдячність — за уроки, за чесність, за його здатність бачити суть і за ту людяність, якою він пронизував науку. Світло, яке залишив професор Семенюк, залишиться з нами назавжди — у кожному студентові, у кожній машині, яку він удосконалював, у кожному з нас, хто мав честь працювати поруч із ним, у тій внутрішній планці професійності, яку він для нас піднімав. І, мабуть, найкраще, що ми можемо зробити на його честь, — це рухатися вперед і не зупинятися.

 Головний редактор журналу «Підйомні споруди. Спеціальна техніка»,професор Андрієнко М. М.

 

«Підйомні споруди. Спеціальна техніка» № 05/06 (264), червень–липень 2025

 

🚀 Вийшов новий випуск «Підйомні споруди. Спеціальна техніка» № 05/06 (264), червень–липень 2025!

У номері:
🔹 Відбудова 🇺🇦: стратегії зростання + успіхи українських кранів на євроринку
🔹 ІННОВАЦІЇ: електричні та гібридні машини — екологія без компромісів
🔹 ТЕХНІЧНІ НОРМИ: сучасні критерії бракування сталевих канатів
🔹 НЕ ТІЛЬКИ ПРО МЕТАЛ: інженерні історії з Великого адронного колайдера
🔹 БЕЗПЕКА:
 • уроки Чорнобиля
 • військовий кран Grove GMK 4060HC
 • модульні системи підйому для екстремальних умов
🔹 «ПРО ЛІФТИ ТА ЛІФТОВИКІВ»: як безпечно визволяти пасажирів із заблокованих ліфтів та роль ARD під час блекаутів

📩 Чекаємо на ваші статті, аналітику та новини — творімо інженерну історію разом!
🙏 Передплата на ІІ півріччя 2025 допоможе зберегти стабільне видання.

З повагою,
Головний редактор, проф. Андрієнко М.М.

#ПідйомніСпоруди #СпецТехніка #Інженерія #Крани #Ліфти #Innovation