ОСОБЛИВОСТІ НОВОГО ТЕХНІЧНОГО РЕГЛАМЕНТУ

ЛІФТІВ І КОМПОНЕНТІВ БЕЗПЕКИ ДЛЯ ЛІФТІВ

Папазов В. В., директорТОВ «ТЕСКО», к.т.н., аудитор, експерт технічний

Папазова О. В., заступник директора ТОВ «ТЕСКО», аудитор, м.Київ

Перша редакція Технічного регламенту ліфтів була затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 р. № 465 та розроблена з урахуванням вимог Директиви Ради Європи від 29.06.1995р. № 95/16/ЄС стосовно ліфтів. Регламент поширюється на ліфти і компоненти безпеки для ліфтів. Регламент став чинним з 26.11.2009р., і з цієї дати розпочалося обов'язкове застосування Технічного регламенту ліфтів. Доречи, це був перший технічний регламент України, що базувався на Директиві Ради Європи та став обов’язковим до застосування в Україні.

Нова редакція Технічного регламенту ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів затверджена Постановою КМУ від 21.06.2017р. №438 та розроблена на основі Директиви 2014/33/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26.02.2014 р. про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів. Новий Технічний регламентнабирає чинності 05.01.2018р., з цієї ж дати втрачає чинність попереднійТехнічний регламент, затверджений ПКМУ від 22.04.2009 р. № 465.

Вимоги Технічного регламенту ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів, затвердженого Постановою КМУ від 21.06.2017р. №438 поширюються на нові ліфти, які постійно обслуговують будівлі та споруди та призначені для перевезення: людей; людей і вантажів; тільки вантажів, якщо пристрій для перевезення є доступним, тобто людина може безперешкодно заходити до нього, і обладнаним засобами керування, розташованими всередині пристрою для перевезення або в межах досягання людини, яка перебуває всередині пристрою для перевезення (простіше кажучи, якщо вантажні ліфти можуть управлятися з кабіни, і таким чином перевозити людину).

Цей Технічний регламент застосовується до нових компонентів безпеки для ліфтів, для використання у вище описаних ліфтах. Перелік компонентів безпеки для ліфтів наведено у додатку 3 Технічного регламенту, і він практично такий же як був у попередньому технічному регламенті (далі ТР).

Вимоги цього Технічного регламенту не поширюються на обладнання, яке вказано у п. 3 регламенту, зокрема на підіймальні пристрої, швидкість яких не перевищує 0,15 м/с та на будівельні підйомники.

Таким чином, якщо введення в обіг це дата постачання ліфта для використання на ринку України в процесі провадження господарської діяльності, то таке постачання стосується кожного ліфта, що поступає в Україну, отже, після набрання чинності нової постанови КМУ № 438 всі ліфти, що потрапляють на ринок Україні (або виробляються в Україні), повинні відповідати вимогам нового ТР. Зазначене приведе до суттєвих складнощів при постачанні та введенню в експлуатацію ліфтів  в перші місяці 2018 року.

Питання виникатиме також у випадку, коли ліфт завезено в Україну, наприклад, у 2017 р. (для використання на ринку) з урахуванням проведення подальшої оцінки відповідності згідно з модулем G після його монтажу. Але монтаж, випробування, оцінка відповідності та введення в експлуатацію проводитимуться у 2018 році після набрання чинності новою постановою КМУ № 438. В такому випадку, згідно з офіційними термінами, оцінку відповідності потрібно проводити вимогам нового ТР, що іноді може привести к значним складнощам. Однак, згідно тлумачень так званої «Блакитної книги» (яка не є нормативно правовим актом) – The «BlueGuide» ontheimplementationof EU productrules: «Після того, як відповідна продукція була введена в обіг, вона може потім надаватись на ринку по ланцюгові постачання без додаткових міркувань, навіть у разі перегляду застосованого законодавства або відповідних гармонізованих стандартів», тобто оцінка відповідності для ліфта, який надійшов в Україну до 05.01.2018р. може бути проведена згідно з вимогами попередньої постанови КМУ № 465 та ДСТУ EN 81-1.

Офіційне роз’яснення щодо цього питання власникам таких ліфтів потрібно отримати від центральних органів виконавчої влади, які відповідають за технічне регулювання та зазначені технічні регламенти ліфтів.

Нагадаємо також, що з 01.01.2018 набуває чинності ДСТУ EN 81-20:2015 (EN 81-20:2014, IDT) «Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Ліфти для перевезення пасажирів та вантажів. Частина 20. Ліфти пасажирські та вантажопасажирські», що замінює ДСТУ EN 81-1, ДСТУ EN 81-2.

Ми вважаємо за доцільне тимчасово залишити чинними стандарти ДСТУ EN 81-1, ДСТУ EN 81-2 ще якнайменше на один-два роки (поряд з ДСТУ EN 81-20) з приміткою, що їх слід застосовувати для ліфтів, які введені в обіг, вироблені та поставлені в Україну до набрання чинності новою постановою КМУ № 438. 

Вимоги ТР встановлюють, що введення в обіг і експлуатацію, надання на ринку нової продукції повинно здійснюватися таким чином:

«Стаття 9. Ліфти, на які поширюється дія цього Технічного регламенту, можутьбути введені в обігі експлуатацію за умови їх відповідності вимогам цього Технічного регламенту, належного монтажу, технічного обслуговування та використання за призначенням.

Стаття 10. Компоненти безпеки для ліфтів, на які поширюється дія цього Технічного регламенту, можуть бути надані на ринку та введені в експлуатацію за умови відповідності вимогам цього Технічного регламенту та належного вмонтування, технічного обслуговування та використання за призначенням.»

Таким чином новою Постановою КМУ №438 не передбачено Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107) за умови підтвердження відповідності вимогам нового Технічного регламенту, що цілком відповідає принципам європейського підходу.

Багато питань вже викликає застосована термінологія та розподіл відповідальності між виробником та монтажником ліфтів. Наводимо терміни згідно ТР:

виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє компонент безпеки для ліфтів або доручає його розроблення чи виготовлення та реалізує такий компонент безпеки для ліфтів під своїм найменуванням або торговельною маркою;

монтажник - фізична чи юридична особа, яка бере на себе відповідальність за розроблення, виготовлення, монтаж і введення в обіг ліфта.

Також в новому ТР наведено терміни, що тлумачать хто є: уповноважений представник, розповсюджувач, імпортер, споживач.

Відразу слід зауважити, що термін монтажник використовується згідно із Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 14, ст.96), в якому у статті 1 при визначені терміну «виробник» вказано «Положення цього Закону щодо виробників також застосовуються до монтажників ліфтів». Також логічним може бути висновок щодо терміну монтажник: якщо цеюридична особа – це монтажна організація.

Необхідно звернути увагу на статтю 54 цього ТР, яка наголошує: «У випадках, зазначених у підпунктах 1 і 2 пункту 53 цього Технічного регламенту (тобто, якщо ліфти пройшли одну з процедур оцінки відповідності), особа, відповідальна за розроблення та виготовлення ліфта (доречи, це виробник ліфта у традиційному розумінні), повинна надати особі, відповідальній за його монтаж і випробування, всі необхідні документи і інформацію для забезпечення правильного та безпечного монтажу і випробування ліфта.

Таким чином, якщо ліфти пройшли одну з процедур оцінки відповідності, то особі, відповідальній за його монтаж і випробування, надаються сертифікати та декларації на ліфт від особи, яка розробила та виготовила ліфт, а монтажник здійснює його монтаж і випробування та подальше введення в експлуатацію.

Взагалі, принципово може бути від одного до чотирьох суб’єктів господа-рювання, які: 1) розробляють; 2) виробляють; 3) монтують; 4) випробують (чи організують випробування, залучивши повноважного представника для проведення, наприклад, кінцевої перевірки), вводять ліфт в експлуатацію, складають декларацію та несуть відповідальність за відповідність ліфта. В тому числі виробником та монтажником може бути суб’єкт господарювання, який розробляє та виробляє ліфт та компоненти безпеки, а які також монтує ліфт.

Обов’язки монтажників визначені у статтях 15-23 цього ТР, основними з яких є:

У разі введення ліфта в обіг монтажники повинні забезпечити, щоб ліфт був розроблений, виготовлений, установлений і випробуваний відповідно до суттєвих вимог щодо охорони здоров’я та безпеки, зазначених у додатку 1 ТР. В тому числі монтажник може прийняти до монтажу ліфт, який розроблений, виготовлений відповідно до суттєвих вимог нового ТР та має сертифікат та декларацію відповідності ліфта вимогам нового Технічного регламенту.

Монтажники повинні підготувати технічну документацію та провести належну процедуру оцінки відповідності, зазначену в пункті 53 цього Технічного регламенту, або мати результати оцінки (від особи, відповідальній за розроблення та виготовлення ліфта (виробника ліфта), як зазначено вище.

Якщо відповідність ліфта застосовним суттєвим вимогам щодо охорони здоров’я та безпеки, зазначеним у додатку 1 ТР, продемонстрована в результаті проведення зазначеної процедури (наведені в Таблиці 1), згідно із заявкою монтажника, він повинен скласти декларацію про відповідність, забезпечити її наявність у супровідній документації ліфта і нанести на нього знак відповідності технічним регламентам.

Монтажник повинен зберігати технічну документацію, декларацію про відповідність і в разі потреби документи щодо схвалення системи управління якістю протягом 10 років після введення в обіг ліфта.

У разі визнання доцільності врахування ризиків, які становить ліфт, монтажники з метою захисту здоров’я та безпеки споживачів (користувачів) повинні розглядати їх звернення, досліджувати ліфти, що не відповідають вимогам, і в разі потреби вести облік таких звернень і ліфтів.

Монтажники повинні забезпечити на ліфтах наявність позначення типу, номера партії чи серійного номера або іншого елемента, що уможливлює їх ідентифікацію. Монтажники повинні зазначати на ліфті своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу.

Монтажники повинні забезпечити супроводження ліфта інструкціями, які складені відповідно до закону про порядок застосування мов.

На вмотивований запит органу державного ринкового нагляду монтажники повинні надати йому всю інформацію та документацію, необхідну для доведення відповідності ліфта вимогам цього Технічного регламенту, яка складається державною мовою.

Обов’язки виробників зазначені в п. 24–32 нового Технічного регламенту.

 У новому Технічному регламенті виробник це суб’єкт господарювання, що виготовляє компоненти безпеки для ліфтів. Це можна пояснити тим, що безпеку ліфта забезпечують саме компоненти безпеки, за умови подальшого проведення якісного монтажу, який повинні забезпечувати монтажники ліфтів.

Основними з обов’язків виробників, зокрема що стосується компонентів безпеки для ліфтів, які зазначені в п. 24–32 нового Технічного регламенту, є такі:

Виробники під час введення компонентів безпеки для ліфтів в обіг повинні забезпечити їх розроблення та виготовлення відповідно до пункту 12 нового Технічного регламенту, а також підготувати необхідну технічну документацію та провести належну процедуру оцінки відповідності або вже мати результати оцінки, після чого виробник повинен скласти декларацію про відповідність, забезпечити її наявність у супровідній документації компонента безпеки для ліфтів і нанести на нього знак відповідності технічним регламентам.

Виробники повинні зберігати технічну документацію, декларацію про відповідність і в разі потреби документи щодо схвалення системи управління якістю протягом 10 років після введення в обіг компонента безпеки для ліфтів.

Виробники повинні забезпечувати застосування процедур, необхідних для підтримання відповідності серійного виробництва вимогам нового Технічного регламенту.

У разі визнання доцільності врахування ризиків, які становить компонент безпеки для ліфтів, виробники з метою захисту здоров’я та безпеки споживачів (користувачів) повинні проводити вибіркові випробування компонента безпеки для ліфтів, що наданий на ринку, розглядати звернення споживачів (користувачів), досліджувати компоненти безпеки для ліфтів, що не відповідають вимогам нового Технічного регламенту.

Виробники повинні забезпечити на компонентах безпеки для ліфтів, які вони ввели в обіг, наявність позначення типу, номера партії чи серійного номера або іншого елемента, що уможливлює їх ідентифікацію, а також повинні зазначати на компоненті безпеки для ліфтів своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу.

На вмотивований запит органу державного ринкового нагляду виробники повинні надати йому всю інформацію та документацію, необхідну для доведення відповідності компонентів безпеки для ліфтів вимогам нового Технічного регламенту.

Суттєві вимоги щодо охорони здоров’я та безпеки, установлені додатком 1 нового Технічного регламенту, є обов’язковими.

У разі неможливості виконання таких вимог ліфт або компонент безпеки для ліфтів повинен проектуватися і споруджуватися максимально наближеним до встановлених вимог, при цьому виробник повинен провести аналіз ризиків, які надають підтвердження безпечної експлуатації продукції. Виробник і монтажник зобов’язані провести оцінку ризику з метою визначення всіх ризиків, що стосуються їх продукції, щоб розробити її та спорудити з урахуванням результатів оцінки.

Суттєві вимоги щодо охорони здоров’я та безпеки, установлені додатком 1 до нового Технічного регламенту та чинними нормами, повинні бути підтверджені призначеним органом з оцінки відповідності під час виконання процедур оцінки відповідності.

Висновки та пропозиції.

За результатами аналізу нової постанови КМУ № 438 можна зробити висновок, що новий Технічний регламент, який ґрунтується на Директиві 2014/33/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26.02.2014 і фактично повністю відповідає Директиві в частині технічних вимог, термінів і процедур оцінки відповідності, направлений на істотне підвищення рівня безпеки ліфтів. До його введення в дію потрібно якнайскоріше готуватись. Ми вважаємо, що змін у новому Технічному регламенті та перенесення строків його впровадження не передбачається. Але перехідний період буде дуже складним.

Питання перехідного періоду має вирішувати центральний орган виконавчої влади, відповідальний за впровадження попереднього ТР, через затвердження Методичних рекомендацій щодо впровадження нового Технічного регламенту, які б розтлумачили права та обов’язки суб’єктів господарювання. При цьому доцільно залучити до їх розроблення призначені органи з оцінки відповідності ліфтів вимогам нового Технічного регламенту.

Також потрібно внести зміни до відомчих нормативно-правових актів та розробити нові правила безпечної експлуатації ліфтів, які б урахували вимоги нової постанови КМУ № 438, зокрема замінили первинний технічний огляд на кінцеву перевірку (у разі її проведення) та перевели вимоги до будови ліфтів на новий Технічний регламент.

Зважаючи на складнощі в розумінні нового Технічного регламенту та істотні відмінності від попереднього ТР, доцільно провести навчання представників ринкового нагляду, що відповідальні за новий Технічний регламент, а також виробників і монтажників ліфтів щодо вимог нового Технічного регламенту та запропонованих змін у відомчі нормативно-правові акти.

Сподіваємось, що впровадження та належне виконання вимог нової постанови КМУ № 438 забезпечить суттєве підвищення рівня безпеки ліфтів.

Питання оцінки відповідності ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів згідно вимог нового технічного регламенту розглянемо у наступній статті.