Про  введення  Технічного  регламенту  ліфтіві  компонентів  безпеки  для  ліфтів,  розробленого  на  основі  Директиви  2014/33/ЕС  Європейського  парламенту

Горішний С.І.,  Голова Асоціації  ліфтовиків  України,

 м.Київ

В  цій  статті  не  ставиться  завдання  провести  повний  аналіз  передбачуваних  проблем  і  знайти   шлях  їх  вирішення, тим  більше,  що  це  задача  не  тільки  для  ліфтової  спільноти  а  й  для  Державних  органів.   Ми   пропонуємо  шлях  виходу  з  складної  ситуації  , яка  створилася  внаслідок  безсистемного  прийняття  нормативних  документів,  поглянувши  на  проблему  з  середини  при  глибокому  розумінні  її складності.

У  відповідності   з  Постановою  КМУ  від  22.04.2009р.  №465 «Про  затвердження  Технічного  регламенту  ліфтів» , до  1.01.2018р.  діє  чинний Технічний  регламент ,  який  базується  на  застосуванні   відповідного   переліку  національних  стандартів,  добровільне  застосування  яких  може  сприйматися   як  доказ  ліфтів  вимогам  Технічного  регламенту  ліфтів.  Перелік  стандартів  був  затверджений  Наказами   Мінекономрозвитку  і  торгівлі          № 1458 від 10.12.2013р.; №1309 від 16.10.2015р.

    В  поточному  періоді  на  ринку  ліфтів   при  дотриманні  вимог  діючого  Техрегламенту   склалася , в  основному,  збалансована  ситуація-кожний  з  учасників : « виробник» ,  «монтажник» , «експлуатаційник», «уповноважений  орган» і           « представник  Держнагляду»  знали  свої  обов’язки  і  своє  місце. Результат  загальної  роботи  можна  оцінити   як  « добре». До  уваги  не  беруться  поодинокі  випадки  грубого  нехтування  нормативними  вимогами,   що  призвело  до  критичних  ситуацій.

            З  1.01.2018р  вводиться  новий  Технічний  регламент ,який   суттєво  змінює    «правила  гри»  на  ринку,  вводяться  нові  поняття  і  повноваження,  що  може  призвести  просто  до  коллапсу  без  відповідної  підготовки .   До  початку  Нового  року  залишилося  два  місяці ,  і  зрозуміло,  що  плавного  переходу  не  буде.

            І  так,  для  того  щоб  почав  діяти  процес  відповідності  ліфтів  вимогам  нового  Технічного  регламенту  необхідно  мати   перелік  національних  стандартів,  добровільне  застосування  яких  може  сприйматися  як  доказ  відповідності. Під  новий  Технічний  регламент  такого  переліку  поки  що  не  має.  Можна  припустити ,  що  буде  чинним  попередній  перелік  стандартів,  затверджений  Наказом   Мінекономрозвитку  і  торгівлі  №1309  від  16.10.2016р. з  заміною  ДСТУ  EN 81-1,2:2003  на  ДСТУ  EN 81-20,  та  введення  в  дію   ДСТУ EN81-50.  Але  ці  стандарти  набувають  чинності  з  1.01.2018р. Тобто , до  1.01.2018р  не  можна  провести  сертифікацію  обладнання  на  відповідність  цим  стандартам,   так-як  вони  ще  не  набрали  чинності,  але  дія  нового  Технічного  регламенту  починається  теж  з 1.01. 2018р. Щоб  провести  сертифікацію  ліфтового  обладнання  з  дотриманням  всих  формальностей     виробнику  з  уповноваженим  органом  необхідно   1,5-2 місяці.( перша  невизначеність). Скільки  в  Україні  на  даний  час  налічується  уповноважених  органів  призначених  для  оцінки  відповідності  ліфтового  обладнання  у  відповідності  з  останніми  вимогами ?-  в київському  регіоні –один.

Чи  зможуть  існуючі  органи  сертифікації  забезпечити  об’єм  необхідних  робіт  визначених  Технічним  регламентом?-  В  Україні  в  середньому  по  року  вводиться  до  3000 ліфтів.  (друга  невизначеність).

            Хто  буде  виконувати  державний  нагляд  за  введенням  в  експлуатацію  ліфтів  і  в  якому  вигляді?  Яка  форма  ринкового  нагляду  і  його  зміст? В  якому  вигляді  буде проходити    реєстрація    ліфтів?   На  ці  і  інші  питання  на  даний  час  відповіді  не має.

                Розглянемо  два  аспекти  Технічного  регламенту- технічний  і  організаційний.  Перший  відноситься  до  особливостей  вимог  нововведених  стандартів-  вони  не  мають  кардинальних відмінностей  по  відношенню  до  попередніх,  а лише  в  деякій  частині  доопрацьовані.  З  точки  зору  питань  безпеки , перші  теж  мають  досить  високий  рівень,  при  дотримання  відповідних  вимог  і  рекомендацій.  Тобто  технічний  стан  обладнання  щодо  вимог  попереднього  чи  останнього  Технічних  регламентів   мають  високий  ступінь  безпеки  як  для  пасажирів  так  і для  обслуговуючого  персоналу.  Другий  аспект більш  складний,  так  як  рушить   всю  існуючу  на  протязі   попереднього  часу  систему  взаємовідносин  між  учасниками  ліфтового  ринку.  Це  призведе  і  до  соціального  напруження,  так-як  значна  кількість  учасників  цього  ринку  повинна  буде  залишити  його,  не  в  змозі   виконати   поставлені  вимоги.

                 Введення  в  дію  нових  вимог  Технічного  регламену  передбачає  скасування  цілого  ряду  нормативних  документів,  які  вичерпали  себе:  ПББЕЛ, Постанова  КМУ №1107  від  26.10.2011р та  інші.

                  На  даний  час  існує  ціла  низка  проблем,  яка  зупинить  взагалі  введення  в  експлуатацію  ліфтів  з  1.01.2018р  при  формальному  підході  на  основі  виданих  нормативів.

                  Для  вирішення    проблем  лише  частково  тут  описаних  необхідний  час,  а  тому  керівництво  Асоціації  Ліфтовиків  України   пропонує:

1.     Так-як   Технічний  регламент  розроблений  на  основі   Директиви  2014/33/ЕС  набирає  чинності  з  1.01.2018р.,  необхідно  в  переліку  стандартів,  добровільне  застосування  яких  може  сприйматися  як  доказ  відповідності  ліфтів  вимогам  Технічного   регламенту,  залишити  чинними  ДСТУ  EN 81-1,2:2003 паралельно  з  нововведеним   ДСТУ  EN 81-20;  ДСТУ EN 81-50  на  строк  2  роки. ( Сертифікати  відповідності, які  видані  на  основі  вимог  попередніх  стандартів  будуть  чинними  до  закінчення  встановленого  строку).   Оцінку  відповідності  в  поточному  періоді  проводити  на  відповідність  введеним  стандартам  ,які  набирають  чинність  з1.01.2018р.

2.    Враховуючи,  що  в  залишившийся   час  не  можливо  привести  нормативну  базу  у  відповідність,  необхідно  розробити  і  погодити  методичне  рішення  для  всих  учасників  ліфтового  ринку:  «виробник» - «монтажник» -«орган  сертифікації» - « ринковий  нагляд»   стосовно  взаємодій  в  перехідний  період.   Провести  відповідне   навчання.

3.    Керівництво   АЛУ   , усвідомлюючи    важливість  вирішення  виниклих  проблем,  прикладує  відповідні  зусилля   в  межах  своєї  компетенції  щоб  змінити   ситуацію  впливаючи  на  державні  органи ,але  цього  може  бути  не  достатньо.  Запрошуємо  всі  сторони ,які причетні  до  успішного  введення  Технічного  регламенту  до  активної  співпраці,  не  відгороджуватись  формальними  бюрократичними  бар’єрами.